Двигуни порохотягів: якими вони бувають

В сучасному світі порохотяг (пилосос) присутній практично в кожному помешканні, офісі чи іншому приміщенні. Це може бути проста, компактна модель для сухого прибирання, а може бути мультифункціональний пристрій, з можливістю вологого прибирання. Існує велика кількість типів порохотягів, різних форм та розмірів, від ультра-компактних портативних моделей, до велетенських стаціонарних установок, розміром як холодильник.


Однак, все це різноманіття об'єднує одна деталь: головний компонент будь-якого порохотяга - це його двигун.

Принцип його роботи простий: вакуумна турбіна обертається за допомогою електричного двигуна та створює зону розрідження, яка дозволяє всмоктувати пил, бруд, воду.

Незважаючи на велику кількість моделей, що відрізняються за формою, розмірами, потужністю, можна виділити лише декілька класів двигунів.
За зовнішнім виглядом можна умовно виділити повнорозмірні мотори та малі мотори, які деякими виробниками називаються "cup" (чашка).

В залежності від способу проходження повітряного потоку, мотори поділяються на проточні (прямоточні) та байпасні.


В прямоточних (проточних) моторах повітря всмоктується турбіною та проходить далі через обмотки мотора, таким чином працює як охолоджувач. Зважаючи на цю особливість, такі мотори можна застосовувати тільки в порохотягах для сухого прибирання. Особлива увага надається фільтрам порохотяга, через те, що потрапляння пилу на обмотки та щітки двигуна призводить до його перегріву та швидкому виходу з ладу. Зазвичай, в побутових порохотягах застосовують прямоточні двигуни малого розміру.

В байпасних моторах повітря всмоктується турбіною, а потім викидається через спеціальні отвори збоку мотору, не контактуючи з обмотками електродвигуна, через що й виникла назва моторів такого типу: повітря ніби йде в обхід ("bypass").  Для охолодження обмоток таких двигунів ставлять додаткову крильчатка вентилятора у верхній частині мотора.

За способом виводу повітря байпасні мотори поділяються на два типи: периферичний та тангенціальний.
Периферична система побудована на використанні декількох отворів по всій окружності мотору, куди виходить повітря з турбіни.
Тангенціальна система працює так: повітря всмоктується турбіною, потім обертається по колу та викидається через патрубок, що розташований збоку.


Оскільки повітря, що всмоктується турбіною в таких моторах, не контактує з електричною частиною,  вони застосовуються в різноманітних миючих порохотягах, підлогомийних машинах, водяних порохотягах, апаратах для хімчистки, тощо. Байпасні мотори тангенціального типу часто використовують в системах центрального порохотяга.

Стадійність (ступінчастість, етапність) моторів.

Вакуумні мотори бувають одностадійні, двостадійні та тристадійні (інші назви: "двохетапні" або "трьохступінчасті"). Стадійність моторів використовується для підвищення рівня вакуумування. Одностадійні мотори пропускають через себе максимальний потік повітря, але мають низький ступінь вакуумування. Додавання стадій в моторі збільшує ступінь вакуумування, але зменшує потік повітря через підвищений опір при проходженні крильчаток турбіни.

Стадійність мотора можна визначити візуально за висотою блоку, де розташовані крильчатки: